Тиждень математики в початковій школі

Тиждень математики

Увага! Увага! Увага!

Починається тиждень математики

Запрошуємо Всіх хто знає і цікавиться математикою, хто не знає, але хоче знати. Наша подорож здійсниться до незвичайної країни де живуть і розмовляють мовою чисел та цифр, де панує порядок і логіка.

Затверджено:                                                              Директор НВК                                           «Марганецька  ЗОШ І- ІІІ

 ступенів № 5- ДНЗ»

Н.М. Гавронська

Увага! Увага! Увага!

Розпочався тиждень математики в початковій школі!

З 23.04 – 27.04

На вас чекають:

№	День тижня	Назва заходу
1.	Понеділок 23.04.2018р.	Відкриття математичного тижня для учнів 2-4 класів
		Тижнева математична гра «Хрестики нулики»
2.	Вівторок 24.04.2018р.	Виставка конкурс аплікацій «Геометрія навколо тебе»
		Гра «Золота лихоманка» для учнів 2-4 класів
3.	Середа 25.04.2018р.	Історична подорож «Як люди навчилися рахувати»
		Математична вікторина «Математика - це гімнастика розуму» 2 класу
		Конкурс малюнків «Цілий світ в квадратику паперу»
4.	Четвер 26.04.2018р.	Відкритий урок у 3 класі
		Інформаційний вісник «Видатні математики»
		Свято зошита для 2-4 класів. Конкурс на кращий зошит з математики
5.	П`ятниця 27.04.2018р.	Закриття математичного тижня. Нагородження переможців.

 

1день

Відкриття математичного тижня.

«Математика – цариця наук»

Виховна година

МЕТА. Зацікавити дітей предметами, що вивчають у початковій школі; розвивати творчі здібності, зв’язне усне мовлення, уяву, пам'ять; виховувати почуття колективізму, любов до знань.

Оформлення залу. Декорація «Математика – цариця наук!»

Звучать фон фари. Звучить музика. До залу заходять по черзі класи. Кожен клас має свої атрибути (назву команди, математичну емблему, девіз).

В е д у ч а. Добрий день, шановні діти та гості! Раді вітати вас в святковому залі! Сьогодні ми починаємо незвичайний тиждень в нашій школі - тиждень математики в початковій школі. На вас чекають ігри, конкурси, змагання, математичні ранки та олімпіади.

Звучить фонограма пісні «Чи то ще буде, ой, ой,ой»».

Ведучий.

Сьогодні будемо ми друзі

Царицю всіх наук вітати.

Так можем гордо і по праву

Ми Математику назвати.

1–й учень.

Наук на світі є багато.

Їх навіть важко полічити,

Та нам їх траба добре знати,

Щоб Всесвітом оволодіти.

2-й учень.

Наука – хліб мільйонотонний,

Дари розвіданих морів

І винограду пишні грона,

Й серед пустель пташиний спів.

3-й учень.

Наука нам допомагає

Ракети в космос запускати

І будувати всюдоходи,

Щоб ґрунт на Місяці вивчать.

Ведуча.

Ця надзвичайна історія, яку я хочу вам повідати, трапилась в одній Казковій Країні, де жила Математика. Одного разу до мене в кімнату залетів прекрасний метелик і розповів мені цю дивовижну історію. Діти, а ви хочете дізнатись, що ж трапилось в Казковій Країні? Тоді слухайте і дивіться!

(Звучить сумна музика. На сцені з’являється Буратіно і щось шукає.)

Ведуча.

Діти, Буратіно загубив ключик від дверей Палацу Знань, де проживає цариця всіх наук – Математика. Вона запросила його на казковий карнавал. А ключик знайшла Баба-Яга і вирішила помішати Буратіно потрапити до Палацу Знань на карнавал. Тепер Буратіно розгубився і не знає, як туди потрапити. Спробуємо йому допомогти, хоч доведеться пройти нелегкими цифровими стежками. Ви згодні?

Діти. Так.

Ведуча. Тоді вирушайте в дорогу!

Голос за сценою.

І сувора, й солов’їна

Математики країна.

Праця там іде завзята –

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити й віднімати,

Множити і додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Ледарів у них немає.

Хто руки не піднімає?

Вирушаємо у путь –

Нас цікаві речі ждуть!

Ведуча.

Тільки вийшов Буратіно на цифрову стежку, як на зустріч йому йде дівчинка. Чи впізнали ви її? Як її звуть?

Діти. Червона Шапочка.

Ведуча.

Так, правильно. Шапочка дуже любить математику і тому вирішила допомогти. Вона пішла разом з Буратіно до Палацу Знань.

Але країна Математики знаходиться дуже далеко в лісі. Та ліс цей незвичайний, математичний. Різні казкові персонажі зустрінуться там на лісових цифрових стежинках, різні перешкоди, труднощі.

Червона Шапочка.

Чи готові ви, діти, подорожувати з нами, щоб потрапити на казковий карнавал у Палаці Знань?

Діти. Так.

Буратіно.

Тоді вирушаємо в дорогу!

( Тільки Буратіно і Червона Шапочка вийшли на пряму дорогу, як на зустріч їм вибігає Вовк.)

Червона Шапочка.

Діти! А ось і перша перешкода. Нас не пропускає Вовк.

Вовк. Ви куди йдете?

Буратіно. В країну Математики.

Вовк. А цифри ви знаєте? Загадки про них відгадаєте?

Буратіно. Якщо і не відгадаємо ми, нам допоможуть діти. Так чи ні?

Діти. Допоможемо.

Вовк. Відгадайте, що це за цифри.

1) Два кільця, як два вінця,

 

Без початку і кінця.

Якщо я й перевернуся,

Все ж ніскільки не змінюся. ( Цифра 8.)

2) Число, записане з моєю допомогою,

Пишається своєю перемогою,

Бо обігнало числа і 1, і 2, і 3,

Однак «п’яти йому не обійти! (Цифра 4.)

3) Кількість днів тижня позначаю

І вік твій, друже, визначаю.

А ще , ось вчитель додає,

Хвилястий чубчик в мене є. (Цифра 7.)

4) До фокусниць, напевно, вхожа,

Бо заплутати вас можу.

Я коли перевернуся,

В іншу цифру обернуся. (Цифра 6.)

(Вовк пропускає Буратіно і Червону Шапочку.)

Буратіно. Дуже добре! Із цим завданням, діти, ви впорались.

Червона Шапочка.

Тож рушаємо по цифровій стежці далі!

(Буратіно і Червона Шапочка ідуть далі і на їхньому шляху зустрічається зачарована яблунька.)

Яблунька.

Добрі дітки, допоможіть мені! Зачарувала мене Баба – Яга, і не родять на мені яблучка. Гусінь з’їла всі мої листочки. Якщо зумієте розв’язати ці задачі, то чари всі мої зникнуть.

Буратіно. Діти, допоможемо Яблуньці?

Діти. Так. Допоможемо.

Задачі.

1) У Оленки є дві ляльки, три яблука, одна цукерка, два апельсини, п’ять персиків і один велосипед. Скільки фруктів у Оленки?

2) Два учні грали в шахи 40 хв. Скільки хвилин грав кожний?

3) У дівчинки стільки ж братів, скільки й сестер, а в хлопчика з цієї сім’ї братів немає. Скільки в цій сім’ї хлопчиків і скільки дівчаток?

4) Дідуся звуть Григорій Васильович, його онука – Андрій Віталійович. Як звуть батька онука?

5) На столі лежало 4 яблука. Одне з них розрізали на дві частини. Скільки всього яблук?

Червона Шапочка.

Молодці, діти! Ви добре впоралися з цим завданням. Погляньте, яблунька знову з яблучками і вся зелена, бо ви правильно розв’язали задачі.

(Червона Шапочка і Буратіно йдуть далі по стежинці. А на зустріч їм Білочка – пустунка.)

Білочка. Добрий день, Буратіно і Червона Шапочка! Я – Білочка – пустунка, люблю стрибати по деревах. Ви дуже втомилися в дорозі, тож давайте разом відпочинемо.

Фізкультхвилинка

1, 2 – дерева.

3, 4 – вийшли звірі.

5, 6 – пада лист.

7, 8 – птахи в лісі.

9, 10 – це сунички підвели червоні личка.

(Буратіно і Червона Шапочка вирушили далі в дорогу.

Ведуча. Буратіно з Червоною Шапочкою вирушили в дорогу далі. Йшли вони довго і нарешті дійшли до країни Математики. А так як вони подолали багато труднощів і перешкод , вхід до Палацу Знань був відкритий. На них там вже чекали.

(Виходить під музику Математика з казковими героями і сідає на трон.)

Математика.

У нашій Казковій Країні – свято,

Буде бал чудовий тут,

Буду всіх я тут вітати,

Всі до мене в гості йдуть.

З багатьох казок герої

Вже до мене поспішають

Слуги їх сюди пропустять,

Бо запрошення всі мають.

А я буду на цім троні

Зустрічати гостей всіх!

Буде весело сьогодні,

Буде тут лунати сміх!

(Заходять Червона Шапочка і Буратіно, підходять до Математики)

Буратіно.

Як тут гарно, як чудово,

Як же тут казково!

Червона Шапочка.

Математику ми вітаєм,

Їй найкращого бажаєм:

Усмішок ясних, тепла,

Веселощів і добра!

Математика.

Добре, що знайшли ви час

До мене завітати.

Ви сідайте тут, будь ласка,

Будем інших ми чекати.

Математика.

Сідайте біля друзів, зараз розпочнемо бал. Здавна в моєму королівстві живуть собі десять Цифр. Ось і вони!

(На сцену вибігають Цифри.)

Цифри. Ми Цифри-друзі.

Нас десять усього.

А станемо в ряд -

Натуральними Числами

Нас називатимуть.

Математика. (Звертається до Нуля.)

А ти, Нуль, у ряд не ставай. Ти новим числам утворюватися допомагай!

Нуль. (Звертається до Одиниці.)

З тобою поряд я б хотів

Постояти, сестрице!

Одиниця.

Ні! Ти, Нуль, число нікчемне.

Не стій зі мною, бо мені

Це зовсім неприємно.

Нуль.

Я знаю сам,

Що в світі значу мало.

Та якби поруч стати нам

Десятка з тебе стала!

Поглянь на себе: ти ж у нас

Мала та худорлява.

Ти станеш більша в десять раз,

Коли я стану справа,

Нехай не кажуть, що Нулі

Такі нікчемні та малі.

Математика.

А це хто такі? (Вбігають Знаки Дій)

Знаки Дій.

Якщо ми між числами станемо -

Вийдуть вирази арифметичні.

А якщо букви ще приєднати,

Формулами, алгебраїчними виразами

Нас будуть називати.

Математика.

В українській мові числа також вживають

І числівниками їх називають.

Поети вірші з ними складають,

І в піснях про них співають.

(Звертається до глядачів.)

Давайте і ми з вами пригадаємо пісні, в яких вживаються числівники і числа. Переможе той, хто заспіває найбільшу кількість куплетів. Переможці нагороджуються призами.

(Учні виконують завдання Математики.)

Знаки Дій.

Числа і знаки дій - дружать не лише в підручниках і зошитах. Тож ми вас всіх, дорогі друзі, запрошуємо на вальс. (Цифри і знаки дій танцюють.)

Математика.

Милі гості, любі друзі!

Рада я вітати всіх!

Тож дозвольте розпочати

Вечір танців і утіх!

(Казкові герої разом з Математикою співають , танцюють.)

О, математико!

Без неї не ступиш , ні кроку;

Без неї, як на суші без води.

Її неповторні уроки.

В серцях наших будуть завжди.

Манить нас знань велична висота,

Така солодка нам навчання муки,

Ми любимо усі науки, та

Найкраща – математики наука.

Приспів:

Розв’язуєм рівняння ми щодня,

Обчислюєм охоче інтеграли,

Щоб потім, як покличе нас життя,

Свої знання Вітчизні ми віддали.

Ведуча. Ось така історія трапилась у Казковій Країні. А математику любіть, вивчайте! Вона вам дасть ті знання, без яких ви не зможете обійтись у своєму житті.

Тижнева математична гра «Хрестики нулики»

Усі знають гру «Хрестик – нулик»: на малому полі - 3х3 – двоє гравців почергово ставлять свої значки, один – хрестики, другий – нулики. Той, хто першим заповнить ряд із трьох значків по горизонталі, вертикалі чи по діагоналі, - той і виграв.

Ця гра швидко набридає, оскільки незабаром гравці починають розуміти, як звести партію внічию. Але ідея чудова, існує сила – силенна варіацій на тему найпростіших хрестиків – нуликів, набагато цікавіших. Пропонуємо математичний варіант цієї гри.

На окремих аркушах паперу записуються приклади для учнів, які мають право ставити «хрестики» або тільки «нулики». На спільному для двох гравців аркуші накреслене поле 3х3, у кожній клітинці якого розташовані відповіді до прикладів, причому так, щоб хоч по вертикалі, хоч по горизонталі були результати розміщені так, щоб, розв’язавши приклади, кожен із гравців міг з`єднати три значки, маючи при цьому рівні можливості. Але переможе той, хто першим проведе вертикаль чи горизонталь.

Щоб ускладнити завдання, приклади або відповіді, записуються так, щоб не було повної відповідності, тобто вроздріб, а один із прикладів має спільний результат для обох гравців. Досвід показує, що спочатку учні намагаються розв’язати всі приклади за порядком, але, спостерігаючи за тим, що немає відповідності між розташуванням прикладів і результатів, під час наступних ігор розв’язують приклади хаотично, тому схему розташування відповідей і прикладів постійно потрібно змінювати.

Використання цієї гри на уроках та в позаурочній роботі привчає учнів працювати в парах, дає можливість не тільки узагальнювати знання учнів і формувати вміння, а й перевірити рівень сформованості практичних навичок. Застосування цієї гри як окремого виду роботи – це не тільки підвищення якості знань учнів, а й підвищення інтересу учнів до вивчення математики, зміцнення як рівноправної особистості, здатної до самореалізації.

31	52	40
8	70	60
31	37	6

36+4 =

85-15 =

53+8=

25+12=

42+8=

12-8=

24+7=

17-9=

2 день

Виставка конкурс аплікація «Геометрія навколо тебе»

Гра «Золота лихоманка»

Вчитель. Ми пропонуємо гру «Золота лихоманка» Щоб отримати золото потрібно розшифрувати таємничу записку.

Обов’язкові умови:

-        здійснювати пошук скарбу дозволяється лише на перервах неконфліктним людям з почуттям гумору;

-        заборонено штовхатися, битися, кусатися, забирати записки один в одного, ображати слабших.

На шукачів скарбу, які порушать ці умови, буде накладено штрафні санкції у вигляді додаткових завдань. Переможе та команда яка швидше зможе розшифрувати таємничу записку.

              

 

!                                                                                                                                                     !                                                                                                                                                    

                                              

                 золото!

              де

                   і

                 книжок

               розшифровану

зайдіть

отримайте

          покажіть

до

             багато

                   

                  господині

                  кімнати

                     цікавих

                      записку

Тижнева математична гра  «Трикутники»

Будування трикутників за допомогою точок і прямих ліній.

 

Хто більше побудує трикутників той переміг.

3 день

Історична подорож «Як люди навчилися рахувати»

Перший учень. Первісні люди не знали лічби. Спочатку вони навчилися з групи предметів виділяти окремий предмет: із зграї вовків — ватажка зграї, із колоска — одне зерно, з отари овець — одну вівцю. Тому спочатку люди визначали це співвідношення як «один» і «багато».

Другий учень. Тривалі спостереження за парами предметів (очі, вуха, крила, роги, руки) привели людину до уявлення про число 2. Мисливець, розповідаючи, що він бачив двох оленів, порівнював їх з парою очей. А якщо він бачив їх більше, то казав «багато». Лише поступово людина навчилася виділяти три предмети, а потім чотири, п'ять...

Третій учень. Велику роль в історії лічби відіграли пальці руки. Прагнучи повідомити про кількість предметів, людина показувала відповідне число пальців. Одна п'ятірня означає 5, дві — 10. Коли не вистачало рук, у хід ішли ноги. Сліди лічби на пальцях збереглись у багатьох країнах. Так, посуд у Китаї і Японії лічать п'ятірками і десятками. У Франції і в Англії і сьогодні у ходу лічба двадцятками.

Четвертий учень. Спеціальні назви чисел існували спочатку тільки для одного і двох. І зараз в індійців слово два означає очі, а в тібетців — крила; в інших народів один — Місяць, п'ять — рука. Із плином часу виникла потреба в оперуванні все більшими числами. Люди зрозуміли, що назву кожному числу давати незручно. Поступово стали застосовувати спеціальні засоби для називання чисел. У зв'язку з тим, що на двох руках у людини 10 пальців, найзручнішою виявилася десяткова нумерація. У цій нумерації першим десяти числам 0, 1,2, З, ..., 9 дана спеціальна назва, а також окремим великим числам. А назви всіх інших чисел є комбінаціями назв цих основних чисел. Наприклад, 12 — це два на десять, тридцять — це 3 десятки і т.д.

    П'ятий учень. У стародавніх слов'ян назви чисел першого десятка вказують на анатомію руки, історію розвитку поняття про число, особливості життєвого укладу людей. Так, наприклад, число «три» походить від слова «тре», бо середній палець труть його сусіди, «чотири» — походить від слів «ще тре», бо четвертий палець теж затиснутий між третім і п'ятим. «П'ять» походить від «п'ясть», шість — «ще єсть» — людина відкрила, для лічби можна використовувати і пальці другої руки. «Сім» — «седм» — «сидим» — тобто у сьомий день сидимо, не працюємо і т.д. 

    Окремі великі числа теж дістали свої назви. Наприклад, число сорок походить від назви мішка з соболиними шкірками, якими платили данину.

    Сорок — це мішок, в який вміщається рівно чотири десятки шкірок. Десять тисяч у стародавній Русі називали «тьма».

    Вчитель. Ви почули про виникнення усної нумерації. Наступна група учнів розкаже нам про виникнення письмової нумерації.

    Перший учень. Коли люди ще не мали паперу, числа позначалися зарубками на палицях і кістках тварин, вузликами на шнурку, в'язками черепашок чи купками камінців. У стародавніх культурах почали з'являтися спеціальні позначки чисел, часом дуже незвичні для сучасного ока. Числа першого десятка у багатьох культурах позначали відповідною кількістю крапок чи рисок. А для більших чисел придумували цікаві позначки чи малюнки.

    Другий учень. Ось погляньте на таблицю цифр стародавнього Єгипту. Ви бачите, що числа від 1 до 9 позначені окремими паличками, число 10 — підковою, сто — гачком, сто тисяч — жабою, а мільйон — фігурою з піднятими у здивуванні руками.

    Третій учень. Ось як позначали числа стародавні вавилоняни. Їхнє письмо клинописне, бо вони зображали позначки загостреною паличкою на глиняній дощечці. Одиницю вони позначали прямим клином , а десяток — лежачим. 

    Четвертий учень. Американські індійці писали цифри. У них числа 1, 2, 3, 4 позначаються крапками, число 5 — рискою, а числа від 6 до 19 — комбінацією крапок і рисок. 

    П'ятий учень. Наші предки-слов'яни мали алфавітну нумерацію. Числа вони позначали буквами алфавіту, над якими ставили спеціальний знак — титлу алфавіту. Це робилося для того, щоб відрізнити запис числа від запису слова.

              Так, число 444 має вигляд: СОХLІV

    Шостий учень. Особливістю римської нумерації є те, що коли менша цифра стоїть зліва від більшої, то вона віднімається від більшої, а якщо справа — то додається. Тому 9 пишеться так: IX, а 11 — XI.

    Сьомий учень. Зараз весь світ користується позиційною системою числення. Вона прийшла до нас від арабів, які запозичили її в індійців. Тож називаємо її арабською нумерацією. У ній є всього десять цифр, з яких можна утворити будь-яке число. Значення цифри залежить від того, яку позицію (місце) вона займає у числі, тобто в якому розряді стоїть. Наприклад: у числі 325 цифра 3 означає три сотні, а в числі 132 — три десятки.

    Вчитель. Я пропоную комусь із наших гостей вийти до дошки, розглянути таблиці і записати число 12 системами знаків різних народів.

-  А зараз ми перевіримо, чи уважно ви прослухали нашу інформацію.

    На сцену виходять учні в костюмах різних народів, з емблемами цифр, якими користувалися ці народи, і у формі танцювальних фігур представляють різні числа, які мають прочитати глядачі.

Математична вікторина

«Математика – це гімнастика розуму» 2 клас

Мета. У цікавій формі закріпити одержані знання з математики; розвивати мислення, пам'ять,вміння спілкуватись; виховувати почуття дружби, інтерес до математики.

І. Вступне слово вчителя.

— Сьогодні ми проведемо математичний тиждень вікториною «Математика – це гімнастика розуму» . А чи знаєте ви, що означає це слово? Слово «Вікторина» від латинського «вікторія», означає «перемога». Отже, вiкторина — це змагання мiж командами. Візьмемо участь у вiкторинi?

— Зараз розподілимося на двi команди. Кожна команда повинна обрати капітана i придумати назву.

— Я по черзi буду задавати запитання комадам, а ви будете відповідати.

— Правильну відповiдь журi буце оцiнювати 2 балама, неправильну — 0.

— Якщо команда називає вiдповiдь неправильну, то віповiдає друга команда, або навпаки. Отже, почали змагатися.

ІІ. Проведення математичної вікторини.

Завдання командам.

 1 команда

1. Як називається число, яке отримуємо у результаті ділення? (Частка).

2. Як знайти невідоме зменшуване? (Треба до різниці додати від’ємник)

3. Що таке прямокутник? (Це чотирикутник, у якого всі кути прямі)

4. Дівчинка задумала число. Якщо його зменшити у 6 разів, отримаємо 8. Яке число задумала дiвчинка? (48)

5. Двоє грали у шахи 2 години. Скільки часу грав кожен шахіст? (2 години)

6. Назвати двоцифрове число, одним з сусiдiв якого є найменше трицифрове число. (99)

7. У числi 325 закреслити цифру 2. На скільки зменшилося число? (325-35=290).

8. У кiмнатi були стiльцi на трьох і чотирьох нiжках. Скiльки було і яких стiльцiв, якщо всього ніжок — 10? ( 2 стільці на трьох ніжках і 1 стілець на чотирьох ніжках)

9. Три дятли роздовбували шишки. Третiй роздовбав у 3 рази менше, нiж другий. Другий — на 10 шишок менше, нiж перший. Чи можна сказати, що перший дятел роздовбав бiльше за всiх? (Так)

10. Хлопчик та дiвчинка знайшли 5 мiдних монет. Довести, що серед них є однаковi монети. (1 к., 1 к., 1 к., 2 к.; 2 к., 2 к., 1 к.)

11. Сума номерiв трьох будинкiв, що стоять поруч по один бiк вулицi, дорiвнює 117. Визначити ці номери.   (37, 39 41)

Задача для капітана команди.

12.  трьох дiвчаток разом 27 цукерок. У Марiйки на 3 цукерки бiльше, нiж у Олi, а у Катрусi удвiчi бiльше цукерок, нiж у Олі. Скiльки цукерок у кожної дiвчинки? (У Олі 6 цукерок, у Катрусi 12 цукерок, у Марійки - 9)

 2 команда

1. Як називаютъся числа при множеннi? (IIерший множник, другий множник, добуток).

2. Як знайти невiдомий вiд’ємник? (Треба від зменшуваного вiдняти різницю)

3. Що таке квадрат? (Це прямокутник, у якого всi сторони рівні)

4. Назвати звiрiв у такому порядку, щоб їхня маса збільшувалася: заєць, слон, мишка, тигр.  (Мишка, заєць, тигр, слон)

5. Назвати найменше двоцифрове число (10)

6. Скiльки нiжок у чотирьох кішок? (16)

7. До двоцифрового числа лiворуч приписати цифру 5. На скільки збiльшилося число?   (На 500)

8. У двох їжачків було 7 яблук. Чи може у одною з них бути на 6 яблук бiльше, ніж у другого? (Так)

9. Петрик у зоопарку дратував трьох верблюдiв одночасно. Кожний з цих верблюдiв розсердився на Петрика по 3 рази. Скільки разiв розсердилися верблюди на Петрика?     (9)

10. Пiсля прибирання своєї кiмнати Олексiй вимив з неї 15 г сміття. А коли за вiник взялася мама, то вимела звiдти у 3 рази бiльше смiття. Скiльки грамiв сміття всього було у кiмнатi Олексiя? (15 х 3= 45 (г); 15+45= 60 (г))

11. Одна бiлочка назбирала 9 сироїжок, 6 маслюків i поділилася з другою — дала їй 8 грибiв. Яке найменше число сироїжок могла одержати друга бiлочка? (2 сироїжки)

 Задача для капiтана команди.

12. Якщо дiвчинка купитъ 4 цукерки, то у неї залишиться 48 к. А якщо вона купить 6 цукерок, то залишитъся лише 32 к. Скiльки коштує одна цукерка?(6-4=2(ц.); 48-32=16(к); 16:2=8(к))

ІІІ. Підсумок вікторини.

Конкурс малюнків «Цілий світ в квадрату паперу»

 

 

4день

Урок – математичний ярмарок

Тема. Ділення з остачею. Співвідношення між остачею та дільником.

           Задачі  на знаходження четвертого пропорційного.

     Мета. Ознайомити учнів із прийомами обчислення ділення з остачею; домогтися

                 осмислення учнями того, що остача завжди менша за дільник.

Удосконалювати вміння учнів розв’язувати задачі на знаходження четвертого

 пропорційного.

               Виховувати любов до рідного краю, до  традицій українського народу.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки із завданнями  для груп, палички, бублики з прикладами, магнітофон.

Тип уроку: урок-ярмарок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

 Господарі й гості, глядіть не минайте.

1.     На ярмарок прошу гуртом, подинці.

     Чекають на вас там чудові гостинці!

2.     На ярмарку нашім веселім, багатім

     є чим дивуватись і є що придбати!

ІІ. Актуалізація знань учнів

 - А що ж таке ярмарок? Дізнавались про це ?

- Ярмарок - це торг, який влаштовується регулярно в певну пору і в певному місці для продажу й купівлі товару.

І ми з вами вирушимо на ярмарок, але подорож ця буде незвичайною, як і сам ярмарок, бо торгувати ми будемо знаннями. А ще ми будемо вчитися купувати товар так, щоб нас не обдурили, добре здачу давали.

1. Хвилинка каліграфії

-   Ви знаєте, що на ярмарку кожен щось купує, або продає. А щоб купувати, треба мати гроші.

- Подивимося, які гроші лежать у нашій калиточці (діти називають їх і записують у зошит).

   Якщо сядемо рівненько, то напишемо гарненько.

50  10  25  1  2  5  50  10  25  1  2  5

2. Геометричний матеріал.

- На ярмарок! Благословлялося на світ. Їдуть дорогою: і кіньми, і волами, і коровами... 3 товаром, сіном, соломою... Пливе річка селянських возів. На ярмарок … І їдуть, їдуть, їдуть...

Погляньте, це територія, на якій розмістився торг.

                                     - Яку форму вона має?

    - 3 якими сторонами може бути ця ділянка?

                    Р= 16 км

-   То ж давайте і ми з вами подамось на ярмарок. Щось купимо, щось продамо, повеселимось та розуму наберемось!

3. Усний рахунок.

 Гра «Збери урожай»

-    Та не так просто пройти на ярмарок.

- Захотів і дід Панас поїхати на ярмарок.  Але згадав, що ще урожай не зібрав. З чим йому їхати? Може допоможемо діду Панасу зібрати урожай?       

4.  Робота на картках

а)  - Продається цибуля! Гірка, аж солодка! Гарні ліки від застуди! 7 грн. віночок!

-    У мене є 28 грн. То скільки ж віночків я зможу купити на ці гроші?

б) - А часничку не хочете? 5 грн. віночок!

-      Скільки вінків часнику можна купити на 40 грн?

В) – Морквички не бажаєте? 7 грн пучечок. Скільки ж ви придбаєте на 49 грн?

Г) – Без бурячка не буде гарного борща. Придбати не забудьте, Всього 3 грн кілограм. То скільки ж  кілограм на 27 придбаєш грн?

5. Робота в групах    

Гра «Відповідай швидко»

Ø 1 група      Скільки ніг у трьох жуків?

Ø 2 група     Скільки лап в семи котів?

Ø 3 група     Скільки вушок в 9 зайчат?

Ø 4 група    Скільки в десятьох собачок  лап?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1.       Оголошення теми уроку.2

- Нам прийдеться багато купувати і я хочу , щоб на уроці ми повторили вивчені випадки ділення двоцифрового і трицифрового числа на одноцифрове, продовжимо роботу над задачами.

- Назвіть компоненти і результат дії ділення.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

2. Продовження роботи за підручником (с. 124)

          Завдання 800. Коментоване розв'язування прикладів

-      Дід Панас прибув на базар вчасно, але здачу дати вірно не може.Допоможемо йому?

66:6 = 11       144:8 =18        60:3:4 = 5                   12:2 + 137 = 143

98:7 = 14       114:6 =19        (70 + 28): 7 =14          48:3 + 225 = 241

84:7 = 12       135:9 =15        (54+ 18): 6 =12           730-72:4 = 712

3.Завдання 801 —  коментоване розв’язування

1-й стовпчик — самостійно, 2-й стовпчик рівнянь біля дошки

-Продовжимо працювати над тими завданнями, які нам допоможуть правильно розрахуватися на ярмар

5 • х = 80             х • 2 = 48           300 - х = 299 +1          х - 45 = 600 - 375

х = 80 : 5               х = 48 : 2           300 - х = 300               х = 45-225

х = 16                    х = 24                х = 300 – 300               х = 225 + 45  

                                                         х = 0                             х = 27

Фізкультхвилинка «Василечки»

-    Діти, а що ж це за ярмарок без пісень та танців? Нумо до танцю!

4. Розв'язання задачі.

Завдання 802

— Про що розповідається в задачі? Що означає вислів «однакових листівок»? Що в них повинно бути однаковим: колір, розмір чи щось інше? (В них однакова ціна.)

— Які величини містить ця задача? (Ціна, вартість, кількість.)

— Про що запитується в задачі?

— Як пов’язані між собою величини? Як знайти ціну? Чому? Як знайти вартість? Чому? Як знайти кількість листівок?

— Прочитайте питання задачі. Що треба знати, щоб відповісти на питання задачі? (Треба знати два числові значення: 1 — вартість (відомо — 40 грн), та 2 — кількість листівок (відомо — 5).)

— Якою арифметичною дією відповімо на питання задачі? (Дією ділення)

— Чи можна відразу відповісти на питання задачі? (Так)

— Скільки обернених задач можна скласти? (2)

Задача 1. Одна листівка коштує 8 грн. Скільки коштують 5 таких листівок?

Задача 2. У Петрика є 40 грн. Скільки листівок по 8 грн він може купити?

3. Задача 803.

-       Дітки,  швидко Тетянці треба придбати шкільне приладдя, то давайте їй допоможемо швидко це зробити. Щоб нам їх купити, треба задачу розв’язати.

Назва товару	Ціна товару	Кількість товару	Вартість
Ручка Зошит	3 грн   6 грн	8 ?	однакова

— Що треба знати, щоб відповісти на питання задачі? (Потрібно знати два числові значення: 1 вартість зошитів (невідомо), та 2 — ціну зошита (відомо — 6 грн).)

— Якою арифметичною дією відповімо на питання задачі? (Дією ділення)

— Чи можна відразу відповісти на питання задачі? (Ні, ми не знаємо вартість зошитів, яка дорівнює вартості ручок.)

— Що треба знати, щоб про це дізнатися? (Потрібно знати два числові значення: 1 — ціну ручки (відомо — 3 грн), та 2 — кількість ручок (відомо — 8 шт.))

— Якою арифметичною дією відповімо на питання? (Дією множення)

— Чи зможемо ми тепер відповісти на питання задачі? (Так)

          Розв’язання

1) 3 • 8 = 24 (грн) — вартість ручок;

2) 24 : 6 = 4 (зош.)

          Відповідь: 4 зошити придбала Тетянка.

V. Розвиток математичних знань учнів.

1. Гра «Розв’яжи приклад – отримай бублик»          

-  Бублики купуйте, продавця шануйте! Дірку від бублика дам за п'ятак! А як обчислите - можу й за так!

(До бублика прикріплена карточка з прикладом)

52 : 4              92 : 4                  75 : 5           

62 : 2              56 : 8                 30 : 5      10 : 2

39 : 3              80 : 5                 15 : 5

45 : 3              84 : 7                 

42 : 3

2. Робота в парах.

Геометрична головоломка з паличками.

-       Побудуйте із 7 паличок 3 трикутники. Заберіть 1 паличку, щоб залишилися 2 трикутники.

VІ. Підсумок уроку

На доброму ярмарку ми побували,

Одні продавали, другі купували.

1. Мікрофон.

 - Що сподобалось на ярмарку?

 - Що дізнались нового?

2. Хвилинка гумору.

- Коли всі товари були продані, гроші полічені, люди поверталися додому веселі, щасливі, втомлені.

- Сьогоднішній урок я б хотіла закінчити гуморескою.

    Це  було позаторік

    та на нашім ринку.

    Хтів купити чоловік

    кабанця чи свинку.

   Ламав голову Павло

   (нелегке це діло).

    Нешкідливе щоб було

    і щоб добре їло.

    І нарешті підібрав:

   - О! Які хороші!

   Гаманець мерщій дістав,

   став платити гроші.

-        А з якого ви села?-

    спитав молодиці.
    Та йому відповіла:

-        Я з села Мельниці.

-        Забирайте їх назад! —
буркнув незабаром, -

я мельницьких поросят

 не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

          маю вже... дружину.

3.     Домашнє завдання

        С. 124, завдання 805; 806

За сьогоднішній урок отримайте від мене солодощі, адже ми були на ярмарку.

Інформаційний вісник «Видатні математики»

ФАЛЕС МІЛЕТСЬКИЙ

(близько 624-548 РР. до н.е.)

Фалеса за давньою традицією відносять до так званих «семи мудреців» світу: він був одним з найвидатніших математиків свого часу. Історичних документів чи будь-яких першоджерел про життя вченого немає, бо його праці до нас не дійшли. Про діяльність Фалеса Мілетського ми дізнаємося лише з коментарів і переказів учених та авторів наукових праць— Евдема Родоського, Діогена Лаерція та ін. За цими переказами допитливий юнак ще в молоді роки вирушив у подорож до Єгипту, щоб ознайомитися з єгипетською культурою і вивчити природничі науки. Здібний та обдарований, Фалес не тільки швидко оволодів знаннями, що нагромадили єгипетські вчені, а й зробив ряд відкриттів у науці. Він самостійно обчислив висоту єгипетських пірамід за їхньою тінню, чим немало здивував єгипетського фараона Амазіса.

Повернувшись на батьківщину, Фалес заснував так звану Іонійську філософську школу, в якій ознайомлював учнів із своїми філософськими поглядами і передавав знання, здобуті в Єгипті. Фалес за своїми поглядами був матеріалістом. Він учив, що все суще не створене богом, а само виникло з початкової стихії — води. Фалес спрямовував зусилля своїх учнів на спостереження явищ природи, на розробку нових важливих питань математики і астрономії.

Історики вважають, що Фалесу належить доведення теореми про рівність вертикальних кутів, теорем про рівність кутів при основі рівнобедреного трикутника, про рівність двох трикутників за стороною І двома прилеглими кутами. Він довів теорему про те, що вписаний у коло трикутник, одна із сторін якого є діаметром, прямокутний.

Фалес знайшов також розв'язання задачі на визначення відстані від корабля, що перебуває в морі, до гавані без безпосереднього вимірювання цієї відстані. Можливо, Фалес уже знав властивості подібних фігур, принаймні рівнобедрених прямокутних трикутників. Найбільшим досягненням його в математиці було введення у геометрію ідеї доведення. Геометрія як наука, в якій усі твердження доводились на основі аксіом, починає розвиватися саме в Іонійській школі. У галузі астрономії Фалесу і його учням приписують визначення тривалості року (365 днів), думку про те, що Земля є серединою Всесвіту і має кулясту форму.  Гадають, що Фалес трагічно загинув на стадіоні під час великих олімпійських ігор, коли йому було майже 80 років. Про причини його загибелі Існує кілька версій. Одна з них свідчить про те, що смерть сталася від сонячного удару, інша, що людський натовп, виходячи із стадіону, мимоволі заподіяв смерть старому мудрецеві. На пам'ятнику Фалесу, що стоїть серед широких ланів, вирізьблено: «Наскільки мала ця гробниця, настільки велика ця людина».

ПІФАГОР

(близько 548-500 р. до н.е.)

За переказами, Піфагор народився близько 580 р. до н. с. на о. Самос біля іонійського узбережжя Середземного моря, в багатій купецькій сім'ї. Перші наукові знання він здобув від ученого Ферекіда з м.Сіроса.

Згодом Піфагор познайомився з вже відомим на той час філософом-математиком Фалесом і за його порадою вирушив до Єгипту — центру тодішньої наукової і дослідницької діяльності. Проживши в Єгипті 22 роки і у Вавилоні 12 років, він здобув глибокі знання з природничих і математичних наук. Повернувшись на о. Самос, Піфагор планував створити філософську школу. Але з невідомих причин він незабаром залишив Самос і оселився в м. Кротоні - грецькій колонії на півдні Італії. Тут Піфагор знайшов сприятливі умови для своєї діяльності. Він зібрав навколо себе групу однодумців, і створив таємний гурток. Члени гуртка вивчали різні питання філософії і математики. Піфагорійська школа розширювалася, з'явилися її відділення в інших містах. Але діяльність піфагорійців мала таємний характер. Нових членів до школи Піфагора приймали за особливим ритуалом. Кожний новий член гуртка давав клятву зберігати в таємниці все, що відбувається у школі, а також не розповідати нічого про її засновника Піфагора. якого вважали пророком. Члени піфагорійської школи мали спеціальний знак — правильний п'ятикутник, за яким вони впізнавали один одного.

Його учні змушені були розійтися по всій Греції. Піфагорійці вважали, що в природі існують дух і матерія, і надавали числам містичного значення. Піфагор відкрив важливий закон музики, за яким висота тону струни обернено пропорційна до її довжини. Він визначив також, що коли довжини струн відносяться як 6:4:3, то при одночасному звучанні вони дають приємний гармонійний акорд; якщо ж ці числа змінити, то звукова гармонія порушується.

Історичні умови того часу характеризуються широким рухом народу проти влади аристократів. Хвилі народного гніву докотилися і до Кротона. Рятуючись від нього, Піфагор разом із своїми учнями переїхав до сусіднього міста Тарента. Але й тут народ рішуче засудив реакційну роль таємної організації піфагорійців. У Метапонті, куди Піфагор утік з Тарента, в одній з нічних вуличних сутичок обірвалося життя 80-річного вченого.

Виходячи із своїх ідей, піфагорійці проводили дослідницьку роботу в математиці. Вони комбінували числа і, надаючи їм містичного значення, ділили їх на числа добрі — непарні числа; злі — парні числа: досконалі — кожне з яких дорівнює сумі своїх дільників (якщо з числа дільників виключити саме число). Наприклад, досконалим числом є 6, бо сума його дільників 1, 2, З дорівнює шести. Числа дружні — це числа, з яких одне дорівнює сумі дільників другого, але також без цього самого числа. Були в них числа пірамідальні, многокутні і т. д. Зокрема, прямокутним називали ціле число, що дорівнює добутку двох інших цілих чисел.

Піфагор багато займався пропорціями і прогресіями. Піфагорійці розрізняли три види пропорцій: арифметичну, геометричну і гармонічну. Велику увагу піфагорійці приділяли дослідженням властивостей прямокутних трикутників, сторони яких визначаються цілими числами. Прямокутні трикутники, довжини сторін яких — цілі числа, утворюють окремий клас, для якого справджується теорема, названа теоремою Піфагора (Квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів його катетів), хоч вона була відома задовго до нього вавилонянам.

ЕВКЛІД

(близько 365-бл. 300 р. до н.е.)

Історія не зберегла для нас достовірних відомостей про життя цього видатного вченого. Вважають, що Евклід народився в Афінах близько 325 р. до н. е на запрошення царя Птолемея і на початку ПІ ст. до н. є. прибув до Александрії. Працюючи в бібліотеці Музейону над упорядкуванням математичних манускриптів, Евклід створив славнозвісну працю з математики, яку назвав «Начала».

      «Начала» Евкліда складаються з 13 «книг» - сувоїв. Перші шість книг присвячені планіметрії, VП—X книги — арифметиці і несумірним величинам, які можна побудувати за допомогою циркуля і лінійки, XI— ХІІ — стереометрії. І книга починається викладом 23 означень і 10 аксіом, причому перші п'ять з цих аксіом називаються «загальними поняттями», а решта — «постулатами» (у різних списках «Начал» є різні кількості аксіом і постулатів). Дальші означення містяться у вступах до інших книг. Формулюючи постулати, Евклід користується співвідношеннями рівності, які означаються «загальними поняттями» — аксіомами. Під розв'язанням задач Евклід розумів побудову за допомогою циркуля та лінійки. Зокрема, для Евкліда знайти площу або об'єм означало побудувати циркулем і лінійкою квадрат чи куб потрібної площі або об'єму. «Начала» Евкліда закінчувались побудовою за допомогою циркуля і лінійки ребер п'яти правильних многогранників, вписаних у сферу даного радіуса, і дослідженням здобутих несумірних величин.

Видатний учений подолав неабиякі труднощі, щоб систематизувати, узагальнити та довести багато складних співвідношень між елементами просторових і плоских фігур, які виражаються деякими числами.

У той час ще не було не тільки буквеної символіки, а навіть знаків дій додавання, віднімання тощо. Усе записували словами та зображували геометричними малюнками.

Тепер, користуючись запровадженою в XVI—ХVІІ ст. буквеною символікою, ми швидко і легко виводимо найрізноманітніші формули, які виражають залежності між різними, у тому числі й геометричними, величинами. Величезне значення діяльності Евкліда у тому, що він підсумував і узагальнив всі попередні досягнення грецької математики і створив фундамент для її дальшого розвитку. Історики вважають, що «Начала» це обробка творів попередніх грецьких математиків X—IV ст. до н. є. Історичне значення «Начал» Евкліда полягає в тому, що це була перша наукова праця, в якій зроблено спробу дати аксіоматичну побудову геометрії.

Аксіоматичний метод, що є провідним у сучасній математиці, своїм виникненням великою мірою зобов'язаний Евкліду. Жодна наукова праця не мала такого великого успіху, як «Начала» Евкліда. З 1482 р. «Начала» витримали понад 500 видань багатьма мовами світу.

АРХІМЕД

(287—212 Р. до н.е.)

Народився Архімед близько 287 року до н. є. в Сіракузах па острові Сіцілія. Здобувши освіту у свого батька — астронома і математика Фідія, Архімед переїхав до Александрії удосконалювати свої знання з математики й астрономії. Частина його праць дійшла до нас у вигляді листів до видатних математиків. Наукова діяльність Архімеда була пов'язана з життєвими потребами його батьківщини. Учений проводив дослідження у галузі математики, фізики, механіки, астрономії. За переказами, він так захоплювався наукою, що забував навіть про їжу. Архімед був також видатним інженером-винахідником і брав безпосередню участь у підготовці оборонних споруд. Під час другої Пунічної війни він керував обороною рідного міста. Війна велася між римлянами і карфагенянами (пупами), грецькі Сіракузи виступали на боці карфагенян. Коли римське військо почало наступ з моря і суші, Архімед привів у дію сконструйовані ним метальні машини. На сухопутне військо з величезною силою і швидкістю посипалося каміння. Цілі підрозділи ворогів падали на землю, руйнуючи свої бойові порядки. Водночас у море полетіли з кріпосних стін важкі балки, зігнуті у вигляді рогів. Від їх сильних ударів кораблі йшли на дно. Великі гаки, ніби залізними руками піднімали кораблі високо в повітря і кидали їх кормою в море або на скелі біля стін міста. Римське військо було дуже налякане. Побачивши над стіною міста якусь палицю або канат, воїни кричали: «Ось, ось воно!» і з жахом розбігалися. Восени 212 р., коли римляни нарешті оволоділи Сіракузами, Архімед трагічно загинув. Давньогрецький письменник. Плутарх розповідає, що Архімед сидів, розмірковуючи над якоюсь геометричною фігурою, коли перед ним з'явився римський солдат і зажадав, щоб він пішов з ним до Марцелла. Але вчений відповів, що піде до Марцелла лише тоді, коли розв'яже задачу. Солдат обурився, вихопив меч і вбив Архімеда. Є й інші версії смерті видатного математика і механіка.

До нас дійшли дев'ять праць Архімеда, а саме: «Про кулю і циліндр», «Про вимірювання круга», «Про коноїди і сфероїди», «Про спіралі», «Про рівновагу площин», «Про число піщинок», «Про квадратуру параболи», «Про плаваючі тіла» і «Леми».

Частина праць Архімеда загинула. З висловлювань деяких авторів І самого Мабуть, найпершим твором Архімеда був твір «Начала», в якому він виклав свої міркування про обчислення і лічбу. Збереглися лише окремі уривки з цього твору. Грецька система числення була важкою, недосконалою й незручною, бо стародавні греки позначали числа буквами алфавіту. Щоб відрізнити їх від букв тексту, вони користувались ще різними значками, рисками тощо. Архімед намагався вдосконалити ці обчислення і привести їх до певної системи. Архімед створив систему числення, яка давала можливість зобразити числа довільної величини.

Особливо важливий твір Архімеда «Про плаваючі тіла». У ньому викладено закони гідростатики, які не втратили свого значення й до наших днів. Існує цікава легенда про історію відкриття «закону Архімеда». Сіракузький цар Гієрон наказав майстрові виготовити корону з чистого золота. Коли корона була готова, цар доручив Архімедові перевірити, чи справді це чисте золото. Архімед довго міркував над тим, як це зробити, але нічого не міг придумати, адже корона мала неправильну форму і тому не можна було обчислити її об'єм.

Одного разу, купаючись у ванні, Архімед звернув увагу на те, що його тіло у воді стає легшим. Раптом йому спало на думку, як можна розв'язати поставлену проблему. Він так розхвилювався, що вискочив з ванни і побіг вулицею, вигукуючи: «Еврика, еврика!» («Знайшов, знайшов!»).

І справді, зваживши у воді спочатку кусок чистого золота, кусок срібла, потім — корону, Архімед установив, що корона була не з чистого золота.

РЕНЕ ДЕКАРТ

(1596-1650 рр. )

У Франції, в департаменті Турень, є невелике давнє місто Лає. Там, у дворянській сім'ї, 31 березня 1596 р. народився майбутній філософ, математик, фізик і фізіолог Рене Декарт. Він не пам'ятав своєї матері, яка померла через кілька днів після його народження. Ріс Декарт кволою, слабкою здоров'ям дитиною під наглядом батька і няньок.

Коли Рене минуло 8 років, батько віддав його на повне утримання, навчання й виховання до щойно заснованої в містечку Ла-Флеш єзуїтської школи. За традиціями дворян, Декарт готувався до військової кар'єри: вивчав історію воєн, фортифікацію, фехтування, загартовував свій слабкий організм гімнастикою тощо. Але на час закінчення школи йому було всього 16 років і про військову службу не могло бути мови. Батько сподівався, що син повернеться у маєток, але той раптом зник. Лише найближчі друзі Декарта знали, що він, оселившись у передмісті Парижа, самостійно поповнює свою освіту — вивчає філософію, природознавство і математику. Провчившись так два роки, юнак вирішує йти в життя, щоб глибше пізнати світ і місце людини в ньому.

У 1617—1618 р. він наймається на військову службу до Моріца Оранського, нідерландського штатгальтера, і бере участь у тридцятирічній війні. Під час стоянки на зимових квартирах у невеликому голландському місті з, ним трапився випадок, який штовхнув його на шлях поглибленого вивчення математики. Одного разу Рене побачив натовп людей на вулиці, які читали наклеєне на стіні будинку велике оголошення фламандською мовою.

Декарт звернувся до незнайомця з проханням перекласти його зміст. То був професор математики Бекман, який з цікавістю оглянув молодого солдата і сказав, що це — публічний виклик на змагання у розв'язуванні складної геометричної задачі. Проте юнак не заспокоївся і попросив усе-таки перекласти текст, щоб знати, про яку саме задачу йдеться. Здивований професор виконав прохання солдата, давши йому свою адресу, і попросив зайти, якщо він розв'яже задачу. А вранці другого дня Декарт приніс Бекману своє розв'язання. Здивований і розчулений професор запропонував юнакові безплатно навчати його математики, на що Декарт охоче погодився. Протягом двох років він вивчав математику під керівництвом Бекмана.

Декарт ще деякий час брав участь у війні, але згодом відмовився від військової служби. Можливо, причиною цього була смерть батька, який залишив у спадщину синові багаті маєтки. Продавши успадковане майно, Декарт, як багатий дворянин-мандрівник, відвідав королівські двори у Гаазі і Брюсселі, подорожував по Італії.

У 1625 р. Декарт повернувся до Парижа, де зустрів свого товариша по єзуїтській школі Мерсенна. Мерсен не тільки цікавився наукою, а й зробив багато корисного для організації спільної роботи вчених. Раз на тиждень філософи і вчені збиралися на квартирі у Мерсенна, вели наукові диспути, сперечалися з приводу результатів своїх наукових пошуків, обмінювалися думками з найрізноманітніших питань, що їх цікавили.

Декарт став активним учасником гуртка Мерсенна і охоче брав участь у диспутах. Як філософ, Декарт багато думав про місце і роль людини в суспільному житті.

Отже, як учений, математик і фізик, Декарт був матеріалістом, а як філософ був дуалістом (тобто він виходив з визнання двох основ, які не зводяться одна до одної — матеріальної І духовної). Його сміливі думки про природу, науку і місце людини в світі знаходили все більше прихильників. Авторитет Декарта почав швидко зростати. На той час його вчення було прогресивним, бо підривало християнське віровчення, за яким планети, сонце, місяць, зірки і землю і все, що існує на ній, створив з нічого бог. Не дивно, що проти вчення Декарта виступили реакційні сили, очолювані представниками католицької церкви.
Декарт змушений був у 1629 р. залишити Францію і виїхати до Нідерландів — протестантської країни. Однак і там він зазнає утисків з боку протестантських богословів. Щоб якось відвернути їх увагу від своєї особи, вчений протягом двадцятирічного перебування у Нідерландах десять раз переїжджав з одного міста в друге, їздив у Данію, Англію. На короткий час він тричі навідувався до Франції. Наприкінці сорокових років, коли слава Декарта як ученого вже лунала по всій Європі, він почав листуватися з королевою Швеції Христиною. Королева сама цікавилася наукою і запросила Декарта допомогти їй організувати в столиці академію наук. Учений погодився і в 1649 р. переїхав у Стокгольм. Там він працював над створенням статуту академії, а також щодня о п'ятій годині ранку приходив до королівської бібліотеки для занять із самою королевою. Проте сувора природа країни виявилася згубною для здоров'я Декарта. Першої ж зими він застудився і помер від запалення легенів 11 лютого 1650 р.

 
5 день

Закриття математичного тижня. Нагородження переможців.